Листівка пам'яті про старшого лейтенанта Дмитра Карабача (англ)

Ця листівка - це про підтримку, про біль, про пам'ять. І це найменше, що ми можемо зробити, аби підтримати нашу дорогу Валентину Романову, яка втратила свого сина 1 вересня 2025 року.

Увесь прибуток від продажу цієї листівки буде переданий волонтерам, які підтримують бригаду Кара-Даг І корпусу НГУ Азов, частиною якої був і Дмитро. Звіти будуть викладені на сторінках Postart.city.

Дмитро Карабач народився 17 листопада 2001 року в селі Денихівка. Був активною та допитливою дитиною. Захоплювався карате та любив грати в шахи.

У 2017 році він з родиною переїхав  до села Безугляки. Вже тут Дмитро продовжив свою освіту та у 2019 році закінчив Пищиківську ЗОШ. Після школи він влаштувався різноробочим у ТОВ агрофірма «Нива», де пропрацював не довго. Адже він мав мрію - пов'язати своє життя з захистом України. І вже у  грудні 2019 року Дмитро здійснив свою мрію - вступив до лав Національної гвардії України.

Дмитро Карабач з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини та  брав участь у  боях під Дергачами та героїчно захищав Харківщину.

У 2024 році, після закінчення академії, Дмитро отримав направлення на службу до військової частини оперативного призначення 3029. А 26 березня 2025 року йому було присвоєно звання старшого лейтенанта, що стало визнанням його професіоналізму.

Дмитро з побратимам пройшли бойовими шляхами на Оріхівському, Покровському та Куп’янському напрямках.

А його останній бій відбувся 1 вересня 2025 року біля села Мала Шапківка, Куп’янського району на Харківщині. Він загинув, захищаючи рідну землю та рятуючи свого побратима на полі бою.

Вічна шана та пам'ять тобі, наш Воїне Дмитре, навіки старший лейтенант 15 бригада Кара-Даг І корпус НГУ Азов.